ШАНОВНІ КЕРІВНИКИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

           Департамент освіти Маріупольської міської ради доводить до Вашого відома та використання в роботі спільний лист Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 06.09.2018 №05.2-11/235301 1/9-537 «Щодо напруженої епідемічної ситуації».

          Просимо Вас взяти під особистий контроль виконання ст.15  Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», відповідно до якої дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

З повагою,

Директор департаменту освіти                                   Т.І. Братчикова

Правила безпеки громадян на залізничному транспорті України

Укрзалізниця закликає громадян дотримуватися Правил безпеки на залізницях

Державна адміністрація залізничного транспорту України звертається до громадян з проханням обачно поводитись на залізничному транспорті (у потягах, на залізничних платформах, поблизу залізничних колій і т.д.) та не піддавати ризику своє життя та життя оточуючих.

Зокрема, як повідомив під час круглого столу «Стан та перспективи безпеки громадян на залізничному транспорті» головний фахівець Головного управління охорони та організації праці Укрзалізниці Василь Мельничук, через порушення правил безпеки лише 2007 року на об‘єктах залізничного транспорту травмувалося 1132 людини, з них смертельно – 741. Водночас, спостерігається позитивна тенденція до зменшення травматизму, зазначив він.

Ще одна нагальна проблема – несанкціоновані втручання в діяльність залізниці. Найпоширеніші випадки – неправдиві повідомлення про «мінування» об‘єктів, кидання предметів в поїзд, що рухається, крадіжки, ДТП на переїздах та коліях. За словами начальника Головного управління та безпеки руху Укрзалізниці Михайла Костюка, минулого року сталося 14 тисяч випадків несанкціонованих втручань, які завдали збитків на суму більше 6 мільйонів гривень.

Учасники круглого столу нагадали, що для безпеки на об‘єктах Укрзалізниці існують Правила безпеки громадян на залізничному транспорті України, затверджені у 1998 році та доповнені у листопаді 2007 року. З ними можна ознайомитись на будь-яких залізничних вокзалах та станціях, у вагонах пасажирських та приміських поїздів. При порушенні Правил безпеки, громадяни несуть відповідальність згідно чинного законодавства. В залежності від ступеню суспільної небезпеки, порушення правил передбачає адміністративне або кримінальне покарання. А їх незнання не звільняє від відповідальності.

Крім того, Укрзалізниця систематично проводить контроль дотримання Правил: виконуються спільні рейди із ДАІ, технічні заняття із черговими на переїздах, перевірки технічного стану освітлення об‘єктів залізниці, гучномовців тощо.

Однак, програма заходів щодо попередження нещасних випадків та порушень на залізниці потребує формування комплексної програми на державному рівні, з активним залученням до цього державних структур - ДАІ, Укравтодору, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації.

Правила безпеки громадян на залізничному транспорті України

Затверджені наказом Міністерства транспорту України від 19 лютого 1998 р. N 54.

Зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 березня 1998 р. за N 193/2633 .

Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22 листопада 2007 року N 1059.

1. Загальні положення

1.1. Правила безпеки громадян на залізничному транспорті України (далі - Правила) визначають вимоги щодо безпеки громадян при користуванні послугами залізничного транспорту, знаходженні на території та об'єктах залізничного транспорту. (пункт 1.1 у редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

1.2. Громадяни, які порушують Правила, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. (пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

2. Правила безпеки для пішоходів

2.1. Пішоходам дозволяється переходити залізничні колії тільки у встановлених місцях (пішохідні мости, переходи, тунелі, переїзди тощо).

На станціях, де немає мостів і тунелів, громадянам належить переходити залізничні колії у місцях, обладнаних спеціальними настилами, біля яких встановлені покажчики "Перехід через колії".

2.2. Перед тим, як увійти в небезпечну зону (ступити на колію), потрібно впевнитись у відсутності поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо).

При наближенні поїзда до перону або платформи громадяни повинні стежити за звуковими сигналами, що подаються з локомотива, моторвагонного рухомого складу та іншого спеціального самохідного рухомого складу, уважно слухати оповіщення, що передаються по гучномовному зв'язку. (пункт 2.2 доповнено абзацем другим згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

2.3. При наближенні поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо) треба зупинитись поза межами небезпечної зони, пропустити його і, впевнившись у відсутності рухомого складу, що пересувається по сусідніх коліях, почати перехід.

2.4. Наближаючись до залізничного переїзду, громадяни повинні уважно стежити за світловою і звуковою сигналізацією, а також положенням шлагбаумів. Переходити колії дозволяється тільки при відкритому шлагбаумі.

При відсутності шлагбаума (коли переїзд не охороняється) перед переходом колії необхідно впевнитись, що до переїзду не наближається поїзд (або локомотив, вагон, дрезина тощо).

Пішоходам забороняється:

2.5. Ходити по залізничних коліях та наближатися до них на відстань менше п'яти метрів. (пункт 2.5 у редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

2.6. Переходити і перебігати через залізничні колії перед поїздом (або локомотивом, вагоном, дрезиною тощо), що наближається, якщо до нього залишилося менше ніж 400 м.

2.7. Переходити колію зразу після проходу поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо), не впевнившись, що по сусідніх коліях не пересувається рухомий склад.

2.8. Переходити та переїжджати залізничні колії при закритому положенні шлагбаума або при червоному світлі світлофора та звуковому сигналі переїзної сигналізації. (пункт 2.8 у редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

2.9. На станціях і перегонах пролізати під вагонами і перелізати через автозчепи для переходу через колію.

2.10. Пункт 2.10 виключено (згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059, у зв'язку з цим пункти 2.11 - 2.17 уважати відповідно пунктами 2.10 - 2.16)

2.10. Проходити по залізничних мостах і тунелях, не обладнаних спеціальними настилами для проходу пішоходів.

2.11. Пролізати під закритим шлагбаумом на залізничному переїзді, а також виходити на переїзд, коли шлагбаум починає закриватися.

2.12. На електрифікованих лініях підніматися на опори, а також торкатись до металевих проводів заземлення, які ідуть від опори до рейки.

2.13. Наближатися до електропроводу, що лежить на землі, ближче ніж на 10 метрів.

2.14. Підніматися на дахи поїздів, локомотивів та вагонів, а також на конструкції мостів, освітлювальних вишок тощо. пункт 2.14 у редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

2.15. Класти на рейки залізничної колії будь-які предмети.

2.16. Підходити ближче ніж на 0,5 метра до краю платформи після оголошення про подачу або прибуття поїзда до його повної зупинки.

2.17. Обходити вагони, що стоять на колії, на відстані менше п'яти метрів від крайнього вагона. главу 2 доповнено новим пунктом 2.17 згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

2.18. Проходити між розчепленими вагонами, що стоять на колії, якщо відстань між ними менше десяти метрів. (главу 2 доповнено новим пунктом 2.18 згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

2.19. Сидіти на краю посадкової платформи, перону. главу 2 доповнено новим пунктом 2.19 згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

2.20. Знаходитись на об'єктах залізничного транспорту в стані алкогольного сп'яніння. (главу 2 доповнено новим пунктом 2.20 згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

2.21. Ставити особисті речі на краю платформи, перону. (главу 2 доповнено новим пунктом 2.21 згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

3. Правила безпеки пасажирів

3.1. Підніматися у вагон і виходити з вагона дозволяється тільки після повної зупинки поїзда.

3.2. Посадку пасажирів у вагон і вихід їх з вагона необхідно проводити тільки з боку перонів або посадочних платформ. Дітей під час посадки у вагон і висадки із вагона слід тримати за руку або на руках.

3.3. Виходити із вагона під час зупинки можна тільки з дозволу провідника. Пасажирам забороняється:

3.4. Проїжджати на дахах, підніжках, перехідних площадках вагонів.

3.5. Заходити у вагон і виходити з вагона під час руху поїзда.

3.6. Висуватися з вікон вагонів і дверей тамбурів під час руху поїздів та викидати сторонні предмети (пляшки, пакети тощо) з вікон і дверей вагонів. (пункт 3.6 у редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

3.7. Стояти на підніжках і перехідних площадках вагонів, самостійно відчиняти двері вагонів під час руху та на стоянці поїзда, затримувати автоматичні двері вагонів під час їх зачинення та відчинення. (пункт 3.7 у редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

3.8. Проїжджати у вантажних поїздах без спеціального дозволу.

3.9. Знаходитись в поїзді у нетверезому стані.

3.10. Залишати дітей без нагляду дорослих на вокзалах, пасажирських платформах та в поїздах. (пункт 3.10 у редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

3.11. Провозити у вагонах легкозаймисті, шкідливі і вибухові речовини.

3.12. Виходити із вагона на міжколійя і знаходитись там під час руху поїзда.

3.13. Стрибати з платформи на залізничні колії.

3.14. Проводити на пасажирських платформах рухомі ігри.

3.15. Палити у вагонах (в тому числі в тамбурах) приміських поїздів, а також у непередбачених для паління місцях вагонів пасажирських поїздів.

3.16. Бігти по платформі поруч із вагоном поїзда, що прибуває або відходить, а також перебувати ближче ніж 2 метри від краю платформи під час проходу поїзда без зупинки.

3.17. Підходити до вагона до повної зупинки поїзда.

3.18. Без потреби самовільно зупиняти поїзд.

3.19. Самостійно перевозити ручну поклажу засобами, які призначені для перевезення пошти або багажу працівниками пошти та залізниці.

3.20. Розміщувати ручну поклажу в тамбурах вагона, коридорі салону, проходах купе та в проході вагона приміського поїзда.

3.21. Забруднювати тамбури, засмічувати підлогу та сидіння вагонів. (главу 3 доповнено пунктом 3.21 згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

3.22. Демонтувати обладнання вагонів, псувати оббивку диванів та сидінь. (главу 3 доповнено пунктом 3.22 згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.11.2007 р. N 1059)

Памятка

«Правила поведения при нахождении на железной дороге»

Железная дорога является объектом повышенной опасности. Посторонним липам запрещается хождение по железнодорожным путям. Несмотря на это, многие граждане, в том числе школьники, продолжают ходить по путям, зачастую без определенной цели, становясь жертвами наезда поезда подвижного состава.

Бывают случаи, когда дети ради шалости кладут на рельсы различные предметы, обрывают рельсовые соединители, бьют линзы светофоров. Это приводит к нарушению движения поездов и. в зависимости от последствий, к административной или уголовной ответственности.

Дорогие ребята, помните!

Железнодорожные пути нужно переходить только в установленных местах, пользуясь пешеходными мостами, переездами. Где нет пешеходных мостов, путь следует переходить по железнодорожным настилам, где установлены указатели «Переход через пути».

Перед переходом по пешеходному настилу необходимо убедиться в отсутствии движущегося поезда, локомотива пли вагонов.

При приближении поезда, вагона, локомотива, следует остановиться, пропустить их и. убедившись в отсутствии движущегося подвижного состава по соседним путям, продолжить переход.

Подходя к железнодорожному переезду следует внимательно следить за световой и звуковой сигнализацией, а также положением шлагбаума, а при его отсутствии, прежде чем перейти через пути, необходимо убедиться, не приближается ли к нему поезд или локомотив.

Запрещается:

Ходить по железнодорожным путям.

Переходить или перебегать через железнодорожные пути перед близко идущим поездом, если расстояние до него менее 400м.

Помните! Мгновенно остановить поезд невозможно!

Переходить через пути сразу же после прохода поезда одного направления, не убедившись в отсутствии следования поезда встречного направления.

Переходить железнодорожные переезды при закрытом шлагбауме или показании красного сигнала светофора переездной сигнализации.

На станциях и перегонах подлезать под вагоны и перелезать через автосцепки для прохода через путь.

Проходить вдоль железнодорожного пути ближе 5 м от крайнего рельса.

Проходить по железнодорожным мостам.

Пролезать под закрытый шлагбаум на железнодорожном переезде, а также выходить на переезд, когда шлагбаум начинает закрываться.

Проезжать на грузовых поездах.

Залезать на вагоны.

Подниматься на электрические опоры, а также прикасаться к спускам, идущим от опоры к рельсу.

Приближаться к лежащему на земле электропроводу или кабелю на расстоянии ближе 8м.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо підготовки населення до дій в умовах загрози або вчинення

терористичного акту

Безпека на воді!

ШАНОВНІ  ДОРОСЛІ  ТА  ДІТИ!

         Ніколи не забувайте про правила безпеки під час відпочинку біля річки та правила поведінки на воді, адже суворе та чітке дотримання цих правил збереже Вам життя та здоров’я! Купайтеся там, де безпечно!

         Вода - чудовий засіб оздоровлення організму. Купання дає людині фізичне та моральне задоволення, допомагає позбутися стресів. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією. 

 Правила безпеки громадян на залізничному транспорті України

Інструкція з безпеки учнів під час зимових канікул поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час перебування учнів на зимових канікулах.

 Інструкцію розроблено відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563, «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, «Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України», затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління державної пожежної охорони від 30.09.1998 № 348/70.

 Вимоги безпеки життєдіяльності учнів при виникненні надзвичайної або аварійної ситуації.

Не панікувати, не кричати, не метушитися, чітко й спокійно виконувати вказівки дорослих, які перебувають поряд.

 Зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування.

 Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, слід зателефонувати в служби екстреної допомоги за телефонами:

101 – пожежна охорона;

102– міліція;

103 – швидка медична допомога;

104 – газова служба,

Коротко описати ситуацію, назвати адресу, де сталася надзвичайна ситуація, своє прізвище, ім’я, номер свого телефону.

 У разі можливості покинути територію аварійної небезпеки.

·              перед тим, як рухатися  по льоду, треба переконатися у його міцності, перевіреної дорослими.

·              іти слід вже прокладеною доріжкою

·               Не слід спускатися на лижах чи санках у незнайомому місці з обривом

·              Особливо обережним треба бути поблизу виступаючих на поверхню кущів, трав; у місцях, де швидка течія, де вливаються стічні води промислових підприємств.

·              Не забувай , що льод ще тонкий!

                                      Пам'ятайте!

       Ігри на льоду водоймищ дуже небезпечні! Краще кататися на санках і ковзанах в спеціально обладнаному для цього місці. Необхідно пам'ятати завжди про небезпеку тонкого льоду і підтавання льоду.

Запобігання насильства у сім`ї

 Більшість населення України і уявлення не має про особисті права дітей, Конвенцію ООН про права дитини, інші міжнародні документи цієї спеціалізації, тому дуже легко порушити права дітей. На   жаль,   дуже багато дорослих не вважають за потрібне визнавати ці права і зараз.

      Дуже часто вони і не замислюються, що своїми вчинками дискримінують права дитини, тому і дітям і дорослим буде корисним знати, в яких випадках права дитини порушуються, здійснено насилля, які види насилля бувають тощо.

     Насильством в сім'ї вважаються будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.

     Одними з основних форм насильства у сім’ї є фізичне, сексуальне та психологічне насильство. 

     Попередження насильства в сім'ї це складна система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім'ї, припинення насильства в сім'ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім'ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім'ї.
     Конституція України є тим фундаментальним документом, юридичною базою, норми якої визначають та гарантують охорону і захист прав дітей у нашій державі. У статті 52 Конституції вказано, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

     Центральним же документом, котрий забезпечує детальне правове регулювання сімейних відносин, є Сімейний кодекс України. Сімейний кодекс України визначає основні засади шлюбу, права та обов’язки батьків, дітей та інших членів сім’ї, а також окреслює правові наслідки щодо невиконання ними цих обов’язків та порушення прав. Зокрема, в ньому передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також її поважати. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання, та застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Відповідно до норм сімейного законодавства сама дитина, у разі порушення її прав та інтересів, може звернутися за їх захистом до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій, а у разі досягнення чотирнадцятиліття - безпосередньо до суду. Порушення прав та інтересів дитини та жорстоке поводження з нею, за сімейним законодавством може бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Профілактика захворювання на кишкові інфекції

Особливості зараження.

Основними причинами кишкових інфекцій є вживання бактеріально забруднених продуктів харчування та питної води, порушення технології приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму, нехтування елементарними правилами особистої гігієни.

Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, страви чи вироби, що готуються «про запас» і призводять до накопичення збудників інфекційних хвороб у продуктах.

Ознаки захворювання.

Хвороба проявляється не зразу, а після інкубаційного (прихованого) періоду. При різних кишкових інфекціях він відрізняється: короткий при дизентерії - 2-7 днів, при холері - від декількох годин до п’яти днів, при харчових токсикоінфекціях - декілька годин, при черевному тифі - 7-25 днів, при гепатиті А - від 15-50 днів.

Наприкінці прихованого періоду може з явитися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім починають проявлятися характерні ознаки захворювання: нудота, блювання, болі в животі, рідке випорожнення, інколи з домішкою слизу і крові, підвищення температури. При гепатиті А найбільш характерними ознаками є жовтяничність шкіряного покриву та слизових оболонок, потемніння сечі і т. д

Основні заходи профілактики:

1. У випадку виникнення кишкових розладів негайно звертатися до лікаря.

2. Використовувати для пиття лише перекип’ячену воду.

3. На постраждалих внаслідок повені адмінтериторіях мити посуд, овочі, фрукти лише перекип’яченою водою.

4. У випадку підтоплення криниць проводити відкачування води, очищення криниць та їх дезінфекцію.

5. Дотримуватись правил особистої гігієни.

6. Не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук приватних осіб.

7. Не допускати споживання продуктів та напоїв, термін придатності яких вийшов;

8. Не вживати харчових продуктів та напоїв при найменшій підозрі щодо їх якості.

9. Не вживати в їжу незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.

10. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (рік, озер, підземних джерел, поверхневі води тощо). Для пиття і приготування їжі використовувати воду питну бутильовану або з централізованих джерел водопостачання.

11. При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для пиття та приготування їжі мати з собою запас питної води; для миття посуду і рук використовувати тільки профільтровану і переварену воду.

12. При купівлі харчових продуктів та напоїв необхідно обов’язково звертати увагу на терміни та умови зберігання продуктів харчування. Зберігати продукти харчування тільки відповідно до зазначених на упаковці способу та терміну.

13. При купівлі будь-якого харчового продукту у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку реалізованої продукції.

14. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою;для споживання дітьми - обдати окропом.

15. У подорож не брати продукти, які швидко псуються (ковбасні, молочні,

кулінарні, кондитерські та ін. вироби, що потребують охолодження при зберіганні).

16. На відпочинку без організованого харчування не готувати багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо), а також продукти про запас. Приготовлені страви бажано споживати відразу, а у випадку їх повторного споживання піддавати повторній термічній обробці. Зберігання страв без холоду не повинно перевищувати 2 годин.

17. При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) уникати контакту продуктів з землею та піском.

18. Перед приготуванням та вживанням їжі обов’язково мити руки з милом.

19. Обов’язково мити руки після відвідування туалету.

20. При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити їх з правилами харчування та дотримання особистої гігієни. Необхідно ретельно слідкувати, щоб дитина не споживала незнайомі ягоди та продукти невизначеного походження.

21. Для купання та відпочинку користуватися лише офіційно відкритими пляжами.

Якщо ви захворіли.

Терміново звертайтеся до найближчої лікувальної установи.

Не займайтеся самолікуванням!!!

Хворого, який перебуває на колективному відпочинку, необхідно ізолювати від решти колективу. При тяжкому стані хворого негайно викличте швидку допомогу – 103.

ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
ЩОДО ПОВЕДІНКИ В УМОВАХ НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Люди, як і природа, завжди готуються до холодної пори року, але, на превеликий жаль, не всі. Щорічно до лікувальних закладів України надходять постраждалі з різними стадіями обмороження. За спостереженнями медиків кількість таких хворих збільшується одразу у декілька разів у періоди різких похолодань. Для інформації : за зимовий період 2007-2008 років в Україні були зареєстровані понад 10 000 випадків переохолодження та обмороження. Понад 1000 людей загинула. 

Щоб уникнути переохолодження й обмороження, фахівці рекомендують дотримуватись основних правил поведінки в умовах низьких температур.

Що таке обмороження ?
Обмороження - це пошкодження будь-якої частини тіла (включно до відмирання тканин), яке виникає внаслідок впливу низьких температур оточуючого середовища. Найчастіше обмороження виникає при температурі повітря нижче - 10 градусів С. При довготривалому перебуванні на відкритому повітрі, особливо за умов високої вологості та сильному вітрі, обмороження може виникнути восени та навесні при температурі повітря вище нуля. 

Ступені обмороження.
Обмороження І ступеню (найбільш легкий випадок) частіше виникає при недовготривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, в деяких випадках має темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Омертвіння шкіри не виникає. Наприкінці тижня після обмороження може розпочатися незначне шелушіння шкіри. Повне одужання відбувається на 5-7 день по обмороженні. Перші ознаки такого обмороження - відчуття печіння, поколювання з подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Потім виникають зуд шкіри та незначний або сильний біль.

Обмороження ІІ ступеню виникає при більш тривалому контакті з холодом. На початковій стадії виникає блідість, охолодження та втрата чутливості в ділянці тіла, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерна ознака ІІ ступеню травми - це виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри відбувається протягом 1-2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні ІІ ступеню після відігрівання виникає біль, більш інтенсивний та тривалий ніж при травмі І ступеню. Має місце свербіння та печіння шкіри.

При обмороженні ІІІ ступеню тривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров'ю, їхнє дно фіолетово-червоного кольору, нечутливе до дотику. Відбувається відмирання всіх елементів шкіри з виникненням опісля одужання на цих місцях грануляцій та рубців. Уражені нігті знов не відростають або відростають деформованими. Відторгнення тканин, що відмерли, закінчується на 2-3 тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного місяця. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена ніж при обмороженні ІІ ступеню.

Обмороження IV ступеню виникає при довготривалому впливі холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням ІІІ і ІІ ступенів. Відмирають усі прошарки м'яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темно-синього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження ІІІ-ІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV ступеню. 

Під час довготривалого перебування людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 34 градусів С.

Ознаками переохолодження є: озноб, тремтіння, синюшність шкіри, губів, зниження температури тіла, біль у пальцях рук і ніг, поява «гусячої шкіри», позіхання, гикавказатьмарення свідомості. У потерпілого виникає апатія, сонливість, загальна слабкість, дихання стає поверхневим. Ступінь і швидкість переохолодження залежать від температури та здатності організму адаптуватися до холоду. Необхідно пам'ятати: серце зупиняється за температури тіла 26 °С.
 

II. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР

Скоротіть перебування на морозі і без необхідності не виходьте на вулицю;

1. Не одягайте тісний одяг та взуття, бо це сприяє зменшенню обсягу кровообігу та швидкому замерзанню;
2. Носіть просторий одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся так, щоб між шарами одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. 
3. Верхній одяг бажано носити такий, що не намокає. 
4. Тісне взуття, відсутність устілки, брудні шкарпетки можуть створювати передумови обмороження. Особливу увагу до взуття необхідно приділяти особам, в яких сильно пітніють ноги. У взуття необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні – вони поглинають вологу та залишають ноги сухими. 
5. Не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з водо відштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині. Рукавички зі штучних матеріалів погано захищають від морозу. 
6. У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом. Але не користуйтеся зволожуючим кремом для обличчя та рук. 
7. Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас. По-перше: метал охолоджується до низьких температур швидше ніж тіло, внаслідок чого можливе „прилипання” цих предметів до шкіри з виникненням почуття болю та холодових травм. По-друге, перстені на пальцях затрудняють циркуляцію крові та сприяють обмороженню кінцівок.
8. Не носіть важких предметів (сумок, кошиків тощо), які здавлюють судини, зокрема рук, що сприяє замерзанню;
9. Використовуйте допомогу друзів. Слідкуйте за обличчям друзів, особливо за носом, вухами та щоками, звертайте увагу на зміну їх кольору, а друзі повинні слідкувати за станом вашого обличчя. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути, це може призвести до більш значних пошкоджень. Не знімайте на морозі взуття з обморожених ніг – вони розпухнути і ви не в змозі будете знов взутися. Необхідно найшвидше потрапити до теплого приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвою. 
10. Повернувшись додому після довготривалої прогулянки по морозу, обов’язково впевніться у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та носа. В разі необхідності своєчасно розпочинайте лікування обмороження. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівки. 
11. Якщо під час перебування на відкритому повітрі ви відчуваєте початок переохолодження, негайно зайдіть до теплого приміщення – магазину, кафе, під’їзду – для зігрівання та огляду місць потенційного обмороження. 
12. Якщо у вас зламалася машина на значній відстані від населеного пункту або в незнайомій місцевості, краще залишатися в ній та викликати допомогу по телефону або чекати іншого автомобіля. 
13. Не вживайте алкогольних напоїв – алкогольне сп’яніння сприяє високій утраті тепла, в той же час викликає ілюзію тепла. Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження;
14. Не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду;
15. Ховайтеся від вітру. На вітрі вірогідність обмороження зростає.
16. Не мочіть шкіру – вода проводить тепло швидше ніж повітря. 
17. Не виходьте на мороз із вологим волоссям. 
18. Вологий одяг і взуття (наприклад, людина впала у воду) необхідно зняти, витерти людину, при можливості переодягнути її в сухий одяг та якнайшвидше доставити до теплого приміщення. У лісі необхідно розпалити багаття, роздягнутися і висушити одяг. Під час сушіння одягу енергійно робіть фізичні вправи та обігрівайтесь біля вогню. 
19. Доцільно взяти з собою на довготривалу прогулянку змінні шкарпетки, рукавички та термос із гарячим чаєм. Перед виходом на мороз бажано поїсти – вам необхідна додаткова енергія. 
20. Слід враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому враховуйте це під час планування прогулянок узимку. 
21. Пам’ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її в теплому приміщенні. 

III. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОБМОРОЖЕННЯХ 
Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, його віку та наявних хвороб. При наданні першої допомоги необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. 

1. У першу чергу слід направити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування постраждалого. При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку.
2. При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. 
3. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по 2 таблетки „Но-шпи” або папаверину. 
4. Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. 
5. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження. 
6. Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні. 
7. При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню достатньо ефективним методом лікування є зігрівання постраждалого в теплій ванній при початкової температурі води 24⁰С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини. 
8. В разі наявності у постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу. 

„Залізне обмороження”. Взимку реєструються холодові травми, що виникають при контакті теплої шкіри з холодним металом. Як тільки дитина візьметься голою рукою за залізяку або лизне її язиком, вона міцно прилипне до неї. Звільнитися можна тільки відірвавши предмет разом зі шкірою. Виникає жахлива картина – дитина плаче від болю, скривавлені руки та обличчя призводять батьків до стану шоку. На щастя, „залізна” рана не часто буває глибокою, проте все одно її необхідно терміново продезінфікувати. 

1. Спочатку промийте рану теплою водою, потім перекисом водню, який очистить рану від бруду. 
2. Добре допомагає застосування гемостатичної губки, але можна використовувати складений у декілька шарів стерильний бинт, який необхідно притиснути до рани та тримати до повної зупинки кровотечі. 
3. Якщо поранення велике, необхідно звертатися до лікаря.
   
   

Якщо дитина самостійно не відірвала від себе залізяку, а голосно кличе на допомогу, ваші правильні дії допоможуть запобігти виникненню великих поранень. 

1. Не відривайте дитину від залізяки, а полийте на прилипле місце теплу воду. Метал після зігрівання звільнить свою жертву. 
2. Говорячи про металеві предмети, необхідно нагадати, що взимку вони відбирають у дитини тепло. Тому неможна давати дітям дитячі заступи з металевими ручками, металеві частини санчат накривайте тканиною. Не дозволяйте дітям довго кататися на каруселях та гойдалках, лазити металевими сходами споруд на ігрових майданчиках. Обов’язково захищайте руки дитини рукавичками. 

IV. ПЕРША ДОПОМОГА В РАЗІ ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ
1. У разі переохолодження легкого ступеня (ознаками якого є озноб, м'язове тремтіння, загальна слабкість, утруднення пересування, блідість шкіри) потерпілого слід тепло одягнути, напоїти гарячим чаєм або кавою; він має виконувати інтенсивні фізичні вправи.

2. У разі переохолодження середнього ступеня (ознаками якого є синюшність губів і шкіри, ослаблення дихання, пульсу, поява сонливості, втрата спроможності самостійно пересуватися) слід розтерти потерпілого вовняною тканиною, зігріти під теплим душем (якщо його помішують у ванну, то температуру води необхідно підвищувати поступово від 30—35 °С до 40—42 °С), зробити йому масаж усього тіла. Потім необхідно тепло одягнути його та вкласти в ліжко, поступово зігріти грілками; в разі необхідності викликати лікаря.

3. У разі переохолодження важкого ступеня (ознаками якого є непритомність, поступове пригнічення життєвих функцій) необхідно негайно викликати лікарів, надати першу допомогу, як і в разі переохолодження середнього ступеня.

Перша медична допомога в разі замерзання
Симптоми замерзання — виникнення сонливості, млявості, порушення координації рухів, зниження температури тіла до 23—25 °С.

Необхідно швидко відновити нормальну температуру тіла. Для цього потерпілого можна помістити у ванну, температура води в якій має становити 25—30 °С (через 20—30 хвилин температуру води підвищують максимум до .35о С)

Якщо ванни немає, то тіло необхідно обкласти грілками, пляшками з теплою водою. В разі порушення дихання і серцевої діяльності слід робити штучне дихання і закритий масаж серця.

Після відновлення нормальної температури і опритомнення потерпілого необхідно дати йому гарячий чай або каву, укрити його теплою ковдрою і доставити до лікувального закладу